У наших київських центрах проводиться налаштування кохлеарних імплантів Medel та Cochlear.
Налаштування проводить дипломований спеціаліст, який пройшов спеціальне навчання.
Кожне налаштування – це черговий ступінь до якісного слуху та слухомовного розвитку.
Детальніше читайте нижче >
Ціна на налаштування КІ
| Налаштування одного мовного процесора Тільки кохлеарних імплантів Medel та Cochlear | 500 грн |
Як часто? або план проведення налаштувань мовного процесора:
Зазвичай активація або підключення мовного процесора і його перша настройка відбувається через 3-4 тижні після проведення операції з кохлеарної імплантації. При першому налаштуванні встановлюється оптимальний для початківця слуховий діапазон.
Другий візит призначають зазвичай через 2-3 місяці. Саме за цей час повинні з’явитися перші реакції на звуки, а у малюків сформуватися мотивація для використання мовного процесора. Дитина може відразу зреагувати на звук, період звикання займає приблизно від тижня до місяця. У цей період у нього відбувається адаптація: він тільки вчиться чути і розрізняти звуки і потребує активної підтримки, спрямованої на розвиток слуху. Але якщо реакції немає довше, батькам варто замислитись і приїхати на прийом раніше за призначений термін.
Середня періодичність умовна і повинні враховуватись індивідуальні особливості пацієнта, але рекомендуємо проходити налаштування в перший рік після кохлеарної імплантації – максимум три рази; другий та третій рік – один раз на шість місяців; надалі – один раз на рік.
При цьому на адаптацію після кожного налаштування йде в середньому від кількох годин до двох тижнів. Як правило, після налаштування звуковий діапазон стає трохи ширшим, до нього потрібно заново звикати і вчитися вичленяти з усіх чутних звуків звернене мовлення або інші важливі сигнали.
Другий візит призначають зазвичай через 2-3 місяці. Саме за цей час повинні з’явитися перші реакції на звуки, а у малюків сформуватися мотивація для використання мовного процесора. Дитина може відразу зреагувати на звук, період звикання займає приблизно від тижня до місяця. У цей період у нього відбувається адаптація: він тільки вчиться чути і розрізняти звуки і потребує активної підтримки, спрямованої на розвиток слуху. Але якщо реакції немає довше, батькам варто замислитись і приїхати на прийом раніше за призначений термін.
Середня періодичність умовна і повинні враховуватись індивідуальні особливості пацієнта, але рекомендуємо проходити налаштування в перший рік після кохлеарної імплантації – максимум три рази; другий та третій рік – один раз на шість місяців; надалі – один раз на рік.
При цьому на адаптацію після кожного налаштування йде в середньому від кількох годин до двох тижнів. Як правило, після налаштування звуковий діапазон стає трохи ширшим, до нього потрібно заново звикати і вчитися вичленяти з усіх чутних звуків звернене мовлення або інші важливі сигнали.
Тривалість та процедура проведення другого та наступних налаштувань
Друге та всі наступні налаштування мовного процесора практично не відрізняються один від одного і за часом можуть зайняти 1-2 години.
Робота починається з об’єктивних вимірів. Отримані дані показують динаміку зростання слухового діапазону, а також рух параметрів, що настроюються.
Наступний етап – зворотний зв’язок від пацієнта. Пацієнту чи батькам (довіреній особі) задаються питання щодо сприйняття, досвіду використання та можливих проблем, які можуть дратувати під час користування.
Далі проводиться суб’єктивне поведінкове налаштування. Аудіолог отримує інформацію про те, як дитина реагує на зміну звукового діапазону: так можна унеможливити встановлення дискомфортного порога чутності. За допомогою спеціальних предметів та музичних інструментів, які звучать на різних частотах – низьких, середніх та високих, – проводиться тестування. Виробляючи звук кожним із цих предметів, аудіолог, спираючись на реакцію дитини, визначає, чи відчуває малюк дискомфорт, і якщо відчуває, то в якійсь частотній смузі.
Робота починається з об’єктивних вимірів. Отримані дані показують динаміку зростання слухового діапазону, а також рух параметрів, що настроюються.
Наступний етап – зворотний зв’язок від пацієнта. Пацієнту чи батькам (довіреній особі) задаються питання щодо сприйняття, досвіду використання та можливих проблем, які можуть дратувати під час користування.
Далі проводиться суб’єктивне поведінкове налаштування. Аудіолог отримує інформацію про те, як дитина реагує на зміну звукового діапазону: так можна унеможливити встановлення дискомфортного порога чутності. За допомогою спеціальних предметів та музичних інструментів, які звучать на різних частотах – низьких, середніх та високих, – проводиться тестування. Виробляючи звук кожним із цих предметів, аудіолог, спираючись на реакцію дитини, визначає, чи відчуває малюк дискомфорт, і якщо відчуває, то в якійсь частотній смузі.
Який результат: на що потрібно, а на що не варто зважати?
Дуже важливо розуміти, що реакція пацієнта на гучні звуки після налаштування має бути загостреною, але не негативною. Адже в більшості випадків рівень комфортної гучності підвищується, тому пацієнт стає сприйнятливішим, і це нормально.
Не варто переживати, що після налаштування малюк став ніби гірше реагувати на звернену до нього мову. Справа в тому, що традиційно на початку шляху під час кожної маніпуляції з мовним процесором спеціаліст працює над розширенням звукового діапазону.
За кілька місяців, які проходять після візиту до аудіолога, пацієнт звикає до встановлених параметрів, адаптується, вчиться розуміти мову і звуки, що його оточують.
Зверніть увагу батьків на ще одну дуже поширену оману: якщо дитина не відгукується на своє ім’я, значить, після налаштування вона стала гірше чути. Більшість батьків дуже нервують і переживають із цього приводу. І даремно! Історії з повсякденного життя, які самі дорослі розповідають про своїх малюків, є доказом того, що реакція (а точніше її відсутність) на ім’я зовсім не інформативна з точки зору показника якості слуху. Одна мама розповідає, що часом вона не може докликатись сина, хоча він знаходиться зовсім поруч. Вона дуже голосно кличе його на ім’я, але малюк не реагує. Зате як тільки лунає шарудіння фантика від цукерки, що розгортається, нехай навіть і в сусідній кімнаті або на кухні, дитина все кидає і біжить за ласощами.
Не варто переживати, що після налаштування малюк став ніби гірше реагувати на звернену до нього мову. Справа в тому, що традиційно на початку шляху під час кожної маніпуляції з мовним процесором спеціаліст працює над розширенням звукового діапазону.
За кілька місяців, які проходять після візиту до аудіолога, пацієнт звикає до встановлених параметрів, адаптується, вчиться розуміти мову і звуки, що його оточують.
Зверніть увагу батьків на ще одну дуже поширену оману: якщо дитина не відгукується на своє ім’я, значить, після налаштування вона стала гірше чути. Більшість батьків дуже нервують і переживають із цього приводу. І даремно! Історії з повсякденного життя, які самі дорослі розповідають про своїх малюків, є доказом того, що реакція (а точніше її відсутність) на ім’я зовсім не інформативна з точки зору показника якості слуху. Одна мама розповідає, що часом вона не може докликатись сина, хоча він знаходиться зовсім поруч. Вона дуже голосно кличе його на ім’я, але малюк не реагує. Зате як тільки лунає шарудіння фантика від цукерки, що розгортається, нехай навіть і в сусідній кімнаті або на кухні, дитина все кидає і біжить за ласощами.
Як оцінити якість налаштування?
Після періоду адаптації (займає близько двох тижнів) оцінити якість налаштування може не лише фахівець, а й батьки або довірена особа (людина, яка нормально чує і знаходиться поряд). Є простий метод визначення порога сприйняття звуків різних частот на різних відстанях. Хорошим показником буде реакція користувача кохлеарних імплантів на голос звичайної розмовної гучності на відстані від 6 і більше метрів, а на шепіт від 2 метрів і більше. Такі показники свідчать про якісну розбірливість мови та повноцінну слухомовну реабілітацію.
Можна також виміряти рівень порогового сприйняття – аудіометрія у вільному звуковому полі. Проводять її спеціалісти (не плутати з тональною пороговою аудіометрією, яка визначає залишки слуху). Відбувається це так: у кабінеті встановлені аудіометр та звукові колонки. Користувач кохлеарного імпланту з одягненим мовним процесором сидить на певній відстані від колонок, і його завдання – почути і зреагувати на звук, що йде з них. Процес виміру ведеться з допомогою сигналів різних частот. Починають із досить гучних, поступово знижуючи до ледве чутних. Отже, відбувається оцінка порога звукового сприйняття. Є реакція – пропонується почути ще тихіший звук; там, де реакція закінчується, і є поріг сприйняття. Але це метод який завжди дає об’єктивну інформацію. Оскільки проводити дослідження у дітей можна починаючи з півтора років, коли чітко сформована умовно-рухова реакція на звук. Але вимагати від малюка концентрації та уваги, як ви розумієте, дуже складно. Та й саме дослідження досить тривале, діти швидко втомлюються та перестають реагувати на звуки. Не фахівцеві дуже легко помилитися та зробити неправильні висновки. Вимірювати рівень порогового сприйняття методом аудіометрії у вільному звуковому полі є сенс у дітей віком від 5 років і більше. У такому віці діти більш організовані і можуть показати результат, на який можна орієнтуватися в оцінці вимірювання.
Можна також виміряти рівень порогового сприйняття – аудіометрія у вільному звуковому полі. Проводять її спеціалісти (не плутати з тональною пороговою аудіометрією, яка визначає залишки слуху). Відбувається це так: у кабінеті встановлені аудіометр та звукові колонки. Користувач кохлеарного імпланту з одягненим мовним процесором сидить на певній відстані від колонок, і його завдання – почути і зреагувати на звук, що йде з них. Процес виміру ведеться з допомогою сигналів різних частот. Починають із досить гучних, поступово знижуючи до ледве чутних. Отже, відбувається оцінка порога звукового сприйняття. Є реакція – пропонується почути ще тихіший звук; там, де реакція закінчується, і є поріг сприйняття. Але це метод який завжди дає об’єктивну інформацію. Оскільки проводити дослідження у дітей можна починаючи з півтора років, коли чітко сформована умовно-рухова реакція на звук. Але вимагати від малюка концентрації та уваги, як ви розумієте, дуже складно. Та й саме дослідження досить тривале, діти швидко втомлюються та перестають реагувати на звуки. Не фахівцеві дуже легко помилитися та зробити неправильні висновки. Вимірювати рівень порогового сприйняття методом аудіометрії у вільному звуковому полі є сенс у дітей віком від 5 років і більше. У такому віці діти більш організовані і можуть показати результат, на який можна орієнтуватися в оцінці вимірювання.
Запишись на прийом прямо зараз!