Поради батькам щодо розвитку у дитини вміння чути, розуміти та говорити

Оягайте дитині слухові апарати відразу після пробудження. У цьому випадку вона чутиме вашу мову та інші звуки з самого ранку, коли ви її одягаєте, вмиваєте, годуєте та інше. Це дозволить вчитися пізнавати навколишні побутові звуки, розуміти, що ви кажете, і говорити самій.

Одягнувши слухові апарати дитині, увімкніть кожен слуховий апарат, посміхніться і покличте дитину кілька разів на ім’я. Вимовте кілька разів «па-па-па», привертаючи увагу дитини до вашого обличчя та її вуха: «Ти чуєш? Так, чуєш!». Побудіть її наслідувати ваш голос і артикуляції.

Вимовляючи «па-па-па», покажіть дитині, що вона не чує, коли ви вимикаєте слухові апарати. Відключіть кожний слуховий апарат, приверніть його увагу до вашої особи і вимовте чітко “Па-па-па”. Зробіть засмучене обличчя, розведіть руки та скажіть «Не чути». Увімкніть СА знову і повторіть дії – зрадійте, скажіть “Чути”. Це допомагає дитині швидше усвідомити звуки та їх зв’язок із слуховими апаратами.

У певних ситуаціях повторюйте одні й ті самі звуки і привертайте до них увагу дитини. Наприклад, у ванній, перш ніж мити ручки відкрийте і закрийте кран з водою, привертаючи увагу дитини до звуку води, що ллється. Перш ніж дати дитині попити, побрязкайте ложкою об стінки чашки. Допоможіть їй самій відкрити кран, постукати ложечкою. Дитина запам’ятає звуки, впізнаватиме їх і адекватно реагуватиме.

Дитині найлегше навчитися виявляти наявність чи відсутність звуку. Тож для розвитку слухання спочатку краще підходять звуки, які можна самим «увімкнути / вимкнути». Наприклад, постукати по столу, відкрити / закрити кран, легенько постукати ложкою в склянці, поцмокати, вимовити па-па-па та ін.

Весь час слухайте-грайте разом з дитиною з різними звуками, пам’ятаючи, що спочатку вона повинна почути звук кілька разів, щоб усвідомити його. Спершу треба також привертати її зорову увагу до джерела звуку. Поступово, у міру накопичення у дитини досвіду слухання, вона реагуватиме на дедалі різноманітних звуків. Робіть все весело, перетворюйте слухання на кумедну гру! Дитина має побачити по вашій міміці, як це весело та цікаво!

Негучно постукайте по столу кілька разів, привертаючи увагу дитини до руху, покажіть їй на вухо, скажіть: «Добре, я чую!» Попросіть її постукати по столу, підставте своє вухо, слухаючи разом із ним, скажіть: «Добре! Я чую!”. Робіть це з радісною мімікою – вона зрозуміла дитині і спонукає її інтерес до слухання. Так само робіть з іншими звуками — пошкребіть по столу, побрязкайте ложечкою у чашці, поцмокайте, послухайте мелодію на телефоні, подзеленчіть ключами тощо. Діти, які без апаратів не чули цих звуків, у слухових апаратах починають їх чути, що викликає їхнє здивування. Головне, щоб ваша міміка показувала, що їх цікаво слухати! Робіть це спочатку лише тоді, коли в кімнаті тихо, тому що дитина з порушеням слуху погано сприймає звуки у шумі.

Дуже важливо навчити дитину відгукуватися на своє ім’я. Коли ви цього навчите дитину, то покличте її кілька разів, поки вона не озирнеться, похваліть її і обов’язково пограйте з нею, поцілуйте, дайте щось, поведіть мити ручки тощо. Потрібно досягти розуміння дитиною звуків, які вона чує, і реагувала на нього. Якщо дитина не реагує на звук то слід продовжувати її кликати і наблизившись зверніть її увагу на свої губи, які вимовляють її ім’я. Покладіть свою долоню на її груди і назвіть її ім’я ще раз, а потім вкажіть на себе і скажіть “Мама”. Після цього обов’язково зробіть із нею разом: пограйте, поцілуйте, дайте щось тощо.