25 мільйонів людей можуть отримати користь від слухових апаратів.
Але вони є лише в 5-ти мільйонів.

Причини зниження слуху

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Старіння

Вплив сильного шуму

Вушні інфекції

Деякі ліки

Пошкоджені структури середнього та внутрішнього вуха

Можна народитися зі зниженням слуху (вроджені)

Може бути набутим дефектом

Зниження слуху може бути спадковим (генетичним) чи ні

Види зниження слуху

Існує 3 основних типи зниження слуху: кондуктивний, сенсоневральний та змішаний.

Кондуктивна втрата слуху

Кондуктивна втрата слуху виникає внаслідок порушення проведення звуку у зовнішньому чи в середньому вусі, або в обох структурах. Травми, вушні інфекції та вроджені аномалії є одними з найпоширеніших причин.
Кондуктивна втрата слуху зазвичай передбачає зниження рівня слуху чи здатності чути тихі звуки.

Сенсоневральна втрата слуху

Сенсоневральна втрата слуху виникає при пошкодженні внутрішнього вуха або нервових шляхів від внутрішнього вуха до мозку. Це не тільки передбачає зниження рівня слуху та здатності чути тихі звуки, але також впливає на розуміння мови.

Змішана втрата слуху

Змішана втрата слуху, як випливає з назви, викликана поєднанням кондуктивного і сенсоневрального характеру ушкодження і обумовлене патологією зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.
Це призводить як до зниження слуху, так і до порушення розуміння мови.

Кондуктивна втрата слуху може бути тимчасовою, добре піддається медикаментозному та хірургічному лікуванню.

Сенсоневральна втрата слуху зазвичай є стійкою і вимагає немедичного втручання (слухопротезування) для покращення слуху.

На цих зображеннях можна побачити мікроскопічні сканування здорових структур внутрішнього вуха ліворуч та пошкоджених структур праворуч.

Ступінь зниження слуху

Аудіометрія застосовується для визначення важкості чи ступеня втрати слуху. Люди не сприймають усі частоти однаково. Таким чином, неможливо визначити порушення слуху у відсотках для кількісного визначення ступеня зниження слуху. Натомість використовуються загальні описові терміни, кожен із яких має певні значення.

Рівні зниження слуху

Рівень зниження слуху зазвичай класифікують як легкий, середній, важкий чи глибокий. Граничні значення ступеня втрати слуху дещо відрізняються за даними різних аудіологів, але вони приблизно такі, як показано на графіку.

Приклади різного ступеня зниження слуху

Тут Ви можете прокрутити серію зразків-аудіограм, що показують різний рівень втрати слуху з описами для подальшого пояснення.

Легка втрата слуху

Це приклад легкої втрати слуху. Але, як бачите, пороги сприйняття неоднакові на різних частотах. Це насправді досить типово. При нейросенсорній приглухуватості переважно зниження слуху більш виражене на високих частотах, ніж на низьких. При такій втраті слуху необхідність слухопротезування обумовлена потребами людини, стилем життя, професією.

Середня втрата слуху

Ця аудіограма показує середню втрату слуху. Ви можете помітити незначні відмінності між правим та лівим вухом. Це дуже часто. Але якщо відмінності на кожній частоті менше 10 дБ, це вважається симетричною втратою слуху. У людей із такою втратою слуху компенсація слуховими апаратами забезпечує практично нормальне слухове сприйняття.

Важка та глибока втрати слуху

Тут ви можете побачити аудіограму, втрата слуху на якій коливається від важкої до глибокої. При такій втраті слуху, як правило, слухові апарати досить ефективні, але при значному порушенні розбірливості мови кохлеарні імпланти забезпечують кращий результат.

Динамічний діапазон

Ще один важливий аспект слуху називається “динамічний діапазон”. Це проміжок між сприйняттям ледве чутних тихих звуків і гучними звуками, які сприймаються дискомфортно. Для людей із нормальним слухом цей діапазон досить широкий і становить біля 120 дБ. Але при нейросенсорній приглухуватості він набагато вужчий і вже при невеликому підсиленні викликає больові відчуття. Існують спеціальні технології в слухових апаратах, які в таких випадках роблять сприймання мови чітким і комфортним.