Урок 3 з 4
Втрата слуху
У цьому розділі ви дізнаєтеся більше про зниження слуху – його поширеність, причини та вплив.
Поширеність
Втрата слуху – це інвалідність №1 у світі, але її попередити легше, ніж усі інші.
Причини зниження слуху
Старіння
Вплив сильного шуму
Вушні інфекції
Деякі ліки
Пошкоджені структури середнього та внутрішнього вуха
Можна народитися зі зниженням слуху (уроджені)
Може бути набутим дефектом
Зниження слуху може бути спадковим (генетичним) чи ні
Види зниження слуху
Існує 3 основних типи зниження слуху: кондуктивний, сенсоневральний та змішаний.
Кондуктивна втрата слуху
Кондуктивна втрата слуху виникає, коли звук проводиться неефективно у зовнішньому чи середньому вусі, чи обох. Травми, вушні інфекції та вроджені порушення є одними з найпоширеніших причин.
Кондуктивна втрата слуху зазвичай передбачає зниження рівня звуку чи здатності чути слабкі звуки.
Сенсоневральна втрата слуху
Сенсоневральна втрата слуху виникає при пошкодженні внутрішнього вуха (кохлеа) або нервових шляхів від внутрішнього вуха до мозку. Це не тільки передбачає зниження рівня звуку або здатність чути тихі звуки, але також впливає на розуміння мови або здатність чітко чути.
Змішана втрата слуху
Змішана втрата слуху, як випливає з назви, викликана поєднанням як провідного, так і сенсоневрального аспектів і включає зовнішнє та/або середнє вухо та внутрішнє вухо.
Це впливає як на розуміння звуку, так і на розуміння мови.
На цих зображеннях можна побачити мікроскопічні сканування здорових структур внутрішнього вуха зліва та пошкоджені структури праворуч. Це свідчить про первинну причину сенсоневральної втрати слуху.
Ступінь зниження слуху
Аудіометрія застосовується визначення глибини чи ступеня втрати слуху. Більшість людей не чують усі частоти однаково. Таким чином, неможливо визначити порушення слуху у відсотках для кількісного визначення ступеня зниження слуху. Натомість використовуються загальні описові терміни, кожен із яких має певні значення.
Рівні зниження слуху
Рівень зниження слуху зазвичай класифікують як легкий, середній, тяжкий чи глибокий. Граничні значення ступеня втрати слуху дещо відрізняються за даними різних аудіологів, але вони приблизно такі, як показано на графіці нижче.
Приклади різного ступеня зниження слуху
Тут Ви можете прокрутити серію зразків-аудіограм, що показують різний рівень втрати слуху з описами для подальшого пояснення.
Легка втрата слуху
Це приклад легкої втрати слуху. Але, як бачите, пороги неоднакові всім частот. Це насправді досить типово. При нейросенсорній приглухуватості переважно зниження слуху більш виражене на високих частотах, ніж низьких. Залежно від конкретної людини та впливу, який втрата слуху надає на його життя, слухові апарати можуть бути корисними.
Середня втрата слуху
Ця аудіограма показує середню втрату слуху. Ви можете помітити незначні відмінності між правим та лівим вухом. Це дуже часто. Але якщо відмінності на кожній частоті менше 10 дБ, це вважається симетричною втратою слуху. У людей із такою втратою слуху компенсація слуховими апаратами забезпечує практично нормальне слухове сприйняття.
Низхідна втрата слуху
Це приклад низхідної втрати слуху. Він перетинає кілька ступенів втрати слуху, а також існує значна асиметрія між правим та лівим вухом. Тому сприйняття праве вухо було б охарактеризовано як гранично нормальне на низьких частотах, нахилене до помірно серйозної втрати слуху на високих частотах. Зліва втрата слуху переходить від легкої до важкої низхідної. Ця аудіограма характерна для людей, які працюють у гучному шумі від промислового, сільськогосподарського обладнання, мають акустичну травму від вогнепальної зброї.
Динамічний діапазон
Ще один важливий аспект слуху називається “динамічний діапазон”. Це діапазон між сприйняттям тихих звуків, які можна почути, і гучними звуками, які сприймаються дискомфортно. Для людей із нормальним слухом цей діапазон досить широкий і становить близько 120 децибелів. Але при нейросенсорній приглухуватості він набагато вже. Звуки повинні бути достатньо гучними, щоб їх розрізнити, але гучні звуки можуть бути неприємними, викликати спотворення сприйняття та дискомфорт. Тому збільшення гучності звуків не повинно бути неадекватним та неконтрольованим. Динамічний діапазон – це важлива складова для посилення звуків у слухових апаратах.